М’який підхід медіації у вирішенні сімейних спорів дає можливість ефективніше розв’язувати конфлікти. Допомога компетентного медіатора може бути суттєвою для ухвалення рішення з урахуванням якнайкращих інтересів дитини.

Про це говорили судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников та Олена Білоконь на Міжнародній міжпрофесійній конференції «Врегулювання сімейних спорів та голос дитини: національний та міжнародний досвід суддів, медіаторів та суміжних експертів». Також у заході взяв участь суддя ВС у КЦС Владислав Шипович.

До роботи конференції долучилися тренерка з сімейної медіації Ліза Паркінсон, психологиня Фреда Гарднер, адвокат, медіатор і суддя Стівен Вайлдблад (King’s Councel) (Велика Британія), суддя сімейного суду Енні Хоймарк (Данія). Під час активного обговорення українські судді і медіатори обмінялися досвідом з іноземними колегами щодо м’якого врегулювання сімейних спорів за участю дітей.

Олена Білоконь акцентувала, що медіація містить у собі гуманістичний підхід. «Медіація – це про  діалог, а не протистояння. Коли сторони конфлікту зберігають гідність, обоє учасників виходять переможцям. Це важливо для розбудови демократичної правової держави, в якій є повага до особистості», – наголосила суддя.

Вона навела приклад справи про визначення місця проживання дитини, у якій спільна опіка над дитиною толерувалася батьками на початку сімейної кризи, і саме таким є остаточне судове рішення. Але за час його ухвалення батьки витратили багато часу та ресурсів, а також зруйнували хороші стосунки між собою, що негативно позначилося на дитині. Суддя зауважила, що саме такі справи показують, що суду не завжди вистачає часу, гнучкості, адаптивності та індивідуального підходу для ефективного вирішення цієї категорії емоційно виснажливих спорів.

Ухвалений 16 листопада 2021 року Закон України «Про медіацію» демонструє  новий етап розвитку в Україні альтернативних способів вирішення спорів. Хоча розвитку медіації завадила повномасштабна агресія рф. Нині просування інституту медіації – не лише внутрішнє питання України, це також реалізація євроінтеграційного курсу нашої держави в аспекті функціонування позасудових процедур для вирішення спору з метою спрощення доступу до правосуддя.

Олена Білоконь зазначила, що завдяки медіації може зменшуватися кількість справ, які надходять для розгляду до суду, а також спорів, пов’язаних із виконанням судових рішень. Якщо припустити, що медіабельними є 10 % сімейних і трудових спорів та 5 % відсотків спадкових, то за останні два роки за допомогою медіації можна було вирішити майже 30 тис. сімейних спорів, близько 2 тис. трудових і більше як 2,5 тис. спадкових спорів.

Судді можуть допомогти реалізувати потенціал медіації. Зокрема, роль суддів полягає у впливі на формування: культури альтернативного врегулювання спорів; довіри до медіації з боку суспільства та правничої спільноти; запиту на процедуру медіації сторонами під час реалізації положень п. 2 ч. 2 ст. 197 ЦПК України в межах підготовчого засідання.

З  2024 року комунікація судової влади про медіацію вийшла на новий рівень. Зараз на сайті кожного суду України, а також на сайті «Судова влада» в розділі «Громадянам»  викладено базову інформацію про медіацію як про спосіб вирішення спору, співвідношення медіації та судового розгляду,  а також коротку інформацію про те, як знайти медіатора.

М’який підхід до вирішення спорів у ненасильницький спосіб, без застосування заходів примусу, завжди радує добросовісного суддю. Це гарна основа для побудови здорових стосунків у майбутньому як між конкретними особами, так і в суспільстві в цілому.

Євген Синельников зосередився на питанні щодо участі дитини у вирішенні конфлікту, до якого вона залучена. Спікер зазначив, що міжнародне право та національне законодавство закріплюють право дитини на висловлення своєї думки й на те, що вона має бути почута. «Орган, що вирішує спір стосовно дитини, повинен створити належні умови для того, щоб дитина висловилася і її голос був почутий», – сказав суддя.

Також, зауважив він, найкращі інтереси дитини полягають у збереженні її стосунків з обома батьками, при розлученні батьків – у створенні таких умов, за яких вони можуть діяти вдвох у вихованні дитини та приймати спільні рішення, враховуючи ризики, потреби й бажання дитини. Допомога компетентного медіатора в цих питаннях може бути суттєвою, дає можливість значно полегшити процес розв’язання конфлікту і вибудувати шлях до рішення, яке максимально враховує інтереси дитини.

Суддя зазначив, що КЦС ВС розглядає більшість спорів у порядку письмового провадження. Але в справах, у яких вирішуються питання щодо дитини, колегії суддів, зокрема, призначають і відкриті засідання з викликом учасників для того, щоб з’ясувати думки органу у справах дітей, батьків, проводилися також засідання за участю дітей, на яких заслуховувалась їх думка.  

Доповідач розповів, що в ухвалах про призначення справ щодо дитини до розгляду колегії суддів КЦС ВС зазначають, що згідно з процесуальним законом сторони можуть примиритися на будь-якій стадії процесу, зокрема, шляхом проведення медіації. Також він звернув увагу, що в квітні минулого року КЦС ВС постановив окрему ухвалу, в якій звернув увагу Національної соціальної сервісної служби на системні проблеми, пов’язані з пасивною поведінкою органів опіки та піклування у спорах між розлученими батьками щодо фізичної опіки (батьківського часу) над малолітніми дітьми. В цій ухвалі, зокрема, вказано, що орган опіки та піклування не здійснював практичних заходів задля дружнього врегулювання конфлікту між членами родини, не пропонував проведення медіації за участю батьків, не проводив дій із залучення фахівців для врегулювання конфлікту між батьками дитини тощо (окрема ухвала КЦС ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 761/37027/20).

Доповідач нагадав, що в Україні за ініціативою КЦС ВС та Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «ВГЦ Волонтер» реалізується пілотний проєкт щодо спеціалізації суддів у сімейних (зокрема, дитячих) справах.  На сьогодні в 10 регіонах визначені суди, за їх згодою, де запроваджується така спеціалізація. Зокрема, в Дарницькому районному суді м. Києва збори суддів визначили трьох суддів відповідної спеціалізації. Євген Синельников припустив, що така спеціалізація має розвиватися й у адвокатській спільноті, серед медіаторів і психологів тощо. Сьогодні реалізується ідея щодо залучення до міждисциплінарної співпраці всіх спеціалістів, дотичних до вирішення сімейних спорів, проводяться відповідні навчання, відбувається комунікація між суддями, адвокатами, органами у справах дітей, психологами. Вже реалізовані певні проєкти щодо залучення дитячого психолога у кримінальні провадження, проводиться робота щодо залучення психолога і в цивільних процесах.     

Крім того, доповідач звернув увагу, що в сімейних спорах медіатору не так просто з’ясувати думку дитини, тут постає важливе питання довіри. Разом із цим процесуальний закон не визначає процедуру отримання такої думки. Тому Євген Синельников запропонував розглянути питання щодо врегулювання такої процедури в нормативному документі, з установленням певних правил, за якими медіатор і суд мають контактувати й працювати з дитиною.  

Захід організований Асоціацією сімейних медіаторів України у співпраці з Національною школою суддів України.

Презентація Олени Білоконь – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Ukr_dosvid_zastos_mediacii.pdf

Презентація Євгена Синельникова – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Mediacia_2025.pdf

Верховний Суд